Міжвідомча науково-практична конференція на тему: «Впровадження інноваційних технологій та модернізація технічної складової сектору безпеки і оборони як вагомий чинник у боротьбі з агресором», що відбулася 27 березня 2024 року, стала ефективним майданчиком обговорення досягнень, спроможностей і завдань учених та практиків у сфері протидії наявним та потенційним загрозам державі та суспільству.
У заході взяв участь виконувач обов’язків директора Укртелерадіопресінституту, доктор педагогічних наук, секретар Національної спілки журналістів України, заслужений журналіст України Гліб Головченко. Укртелерадіопресінститут, як співорганізатор науково-практичної конференції у рамках співпраці з силовими структурами, пропонує медіаспільноті навчальні курси з інформаційної безпеки, інформаційної гігієни,застосування штучного інтелекту.
Модератор науково-практичної конференції Олег Парфило – начальник відділу Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України, кандидат юридичних наук.
У вітальному слові до учасників науково-практичної конференції директор Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, доктор філософії в галузі права Юрій Чечіль наголосив, що посилення спроможностей сил безпеки і оборони відбувається саме завдяки розробці та впровадженню новітніх технологій і передових методів, які дозволяють ефективно боротися з ворогом. Керівник ІСТЕ СБУ висловив сподівання, що саме такий формат комунікації допоможе розробникам та користувачам засобів враження та протидії обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями і відкриттями.
Директор державного науково-дослідного інституту МВС України, доктор юридичних наук,професор Михайло Вербенський у вступному слові також окреслив низку завдань зі взаємодії науково-технічних працівників щодо розроблення, виготовлення та постачання новітніх технічних засобів для сил оборони, створення умов для розв’язання актуальних нині і вірогідних у майбутньому проблем у боротьбі з противником.
Сергій Кримчук, директор Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, доктор філософії в галузі права, заслужений юрист України, вітаючи колег, наголосив, що Експертна служба МВС у своїй діяльності застосовує новітні технології у боротьбі зі злочинністю та агресією і готова удосконалювати свою роботу.
Вітаючи колег, Олександр Рувін – директор Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, доктор юридичних наук,старший дослідник зазначив,що посиленої уваги нині потребує розв’язання проблеми технічного оснащення сил оборони, це визначальний чинник у подоланні російської агресії проти України.
Сергій Розумний – директор Дніпропетровського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України закликав об’єднати зусилля правоохоронців,експертів, науковців задля підвищення якості судових експертиз, застосовувати інноваційні технології, щоб мінімізувати впливи людського чинника на результати судово-експертних досліджень, активізувати міжнародне співробітництво у сфері попередження та розкриття злочинів.
Директор державного підприємства «Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л.І.Медведя МОЗ України, доктор медичних наук, професор Микола Проданчук у вітальному слові до учасників науково-практичної конференції, зокрема, розповів про особливості діяльності очолюваної ним установи. Йшлося і про співпрацю з силовими структурами, яка полягає у збиранні та документуванні злочинів у галузі хімічної безпеки для надання доказів у ході притягнення до відповідальності російського агресора Міжнародним кримінальним судом.
Саме на проблематиці належного попереднього розслідування і документування кіберзлочинів, кібератак, фактів знищення цифрової інфраструктури – усього масиву ворожої терористичної діяльності росії для Міжнародного кримінального суду в Гаазі зосередив увагу учасників конференції Сергій Денисенко, виконавчий директор ТОВ «Лабораторія комп’ютерної криміналістики». Він виступив з доповіддю на тему: «Обмін практичним досвідом та напрацюваннями у сфері комп’ютерної криміналістики для сил безпеки і оборони» і запропонував створити координаційний орган,який налагодив би співпрацю всіх структур, у тому числі й навчальних закладів, які мають відповідні напрацювання, але не можуть належно реалізувати їх.
Справді вражаючі науково-технічні проєкти Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського для безпеки і оборони України представив у своїй презентації проректор з адміністративної роботи КПІ , доктор технічних наук, доцент Вадим Кондратюк. Ідеться про ключові розробки та високотехнологічне виробництво зброї та озброєння, потенціал яких здатний вирішити ключові питання обороноздатності України.
Анатолій Довгополий – головний науковий співробітник ЦНДІ ОВТ ЗСУ, доктор технічних наук, професор у презентації та тему: «Варіанти застосування технологій штучного інтелекту для забезпечення заходів підготовки і ведення збройної боротьби» запропонував на прикладах розробок 50 країн світу, зокрема, НАТО огляд стратегій розвитку штучного інтелекту, можливостей та загроз його застосування у прийнятті рішень політичним та військовим керівництвом на основі рекомендацій ШІ.
Начальник науково-дослідного відділу Державного НДІ МВС України, кандидат юридичних наук, заслужений юрист України Юрій Ірха порушив проблему використання новітніх технологій в органах сектору безпеки і оборони України у контексті розширених сучасних можливостей та загроз у сфері дотримання прав і свобод людини. Доповідач привернув увагу аудиторії до вимог нового закону Європейського союзу про штучний інтелект, а також рекомендацій резолюції Радбезу ООН щодо використання ШІ.
Дмитро Ланде, керівник наукового центру державної наукової установи «Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України», доктор технічних наук, професор у своїй надзвичайно цікавій презентації «Питання застосування систем штучного інтелекту у сфері кібербезпеки» наголосив, що поки в нашій країні йде війна, слід використовувати всі можливості для перемоги над ворогом, і розумні інтелектуальні системи та програми на основі штучного інтелекту.
На конкретному прикладі телевізійного репортажу Юрій Нізовцев, головний судовий експерт Центру судових і спеціальних експертиз ІСТЕ СБУ, кандидат юридичних наук продемонстрував, як проводиться OSINT-розслідування, тобто використання даних з відкритих джерел, чим обертається неконтрольоване бездумне інформування про певні події під час війни.
Судовий експерт лабораторії досліджень об’єктів інформаційних технологій,телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Іван Старенький у презентації покроково представив дослідження інциденту кібератаки, для проведення якої використовувалося шкідливе програмне забезпечення, показав як фішингова атака була успішно подолана.
Олег Плахотнік, доцент кафедри юстиції Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук зацікавив учасників конференції презентацією про застосування когнітивних систем штучного інтелекту в розвідці, оперативному плануванні та стратегічному баченні. Коли країна воює з агресором, слід задіювати всі можливі інтелектуальні системи, штучний інтелект, комбіновані методи та бойове злагодження, щоб здолати ворога.
У цьому контексті асистент кафедри кримінально-правової політики та кримінального права навчально-наукового Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат юридичних наук Володимир Беньківський звернув увагу учасників конференції на те, що в гібридній війні, розв’язаній проти України, інформація відіграє вирішальну роль. Тож визначення цього поняття як «публічне оголошення відомостей» потребує під час війни поділу на види, зокрема, виділення поняття «інформаційна зброя». Тож і правове поле потребує відповідного реагування, виникає й необхідність включення до Кримінального кодексу України зазначеного поняття. До такого логічного висновку доходить автор у своїй доповіді «Інформаційні та правові аспекти протидії інформаційній агресії».
Отже, й навчальні курси, які Укртелерадіопресінститут пропонує працівникам медіа, набувають дедалі більшої актуальності і затребуваності, про що наголошувалося в ході науково-практичної конференції.
Учасники заходу також взяли активну участь у технічній частині конференції, ознайомилися з новітніми вітчизняними інноваційними розробками.