• Локація вул. Б. Хмельницького, 46, м. Київ, 01030, Україна
  • Номер телефону +38 (044) 234 3552;

ОСОБЛИВОСТІ ВИСВІТЛЕННЯ ТЕМИ СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА ЗАГАЛОМ І СЕКСУАЛЬНОГО НАСИЛЬСТВА В УМОВАХ ВІЙНИ



Такою була тема навчального онлайн-семінару, проведеного Укртелерадіопресінститутом за підтримки Держкомтелерадіо (23 червня 2022 р.) для працівників ЗМІ, прес-служб центральних органів виконавчої влади.

Марія Дмитрієва — національна експертка з гендерних питань, заступниця завідувача відділення Укртелерадіопресінституту, медіа-тренерка запропонувала слухачам можливі підходи до висвітлення проблематики, методи пошуку осіб для інтерв’ювання, шляхи подачі інформації, елементи для висвітлення в рамках матеріалу про сексуальне насильство в умовах війни.

На жаль, нині в українській пресі, зазначила Марія Дмитрієва, рідкісними є публікації, в яких історії про сексуальне насильство подаються з повагою до жертв. Здебільшого навпаки: в основі публікацій бачимо сенсаціалізацію, жертвошельмування, порнографічні подробиці.

Саме невігластво, відсутність елементарної етики, знань про те, як висвітлювати такі теми, свідчить не тільки про непрофесіоналізм працівника, а й формує серед споживачів інформації відповідне негативне, осудливе ставлення до жертв насильства, заганяє проблему в глухий кут, змушує потерпілих переживати психологічні і фізичні травми наодинці, не звертатися по допомогу, уникаючи можливого суспільного осуду, шельмування.

Марія Дмитрієва навела чимало історичних фактів про те, як під час військових конфліктів в ретроспективі трансформувалася оцінка фактів сексуального насильства. Якщо в рамках Нюрнберзького процесу сексуальне насильство не фігурувало як злочин загалом, то нині міжнародне кримінальне законодавство визнає його військовим злочином, злочином проти людяності, а відтак дозволяє притягати до відповідальності вище керівництво держав.

Історичні факти про створення німцями, японцями під час Другої світової військових борделів просто шокують. Замовчувані сексуальні безчинства радянських військ вражають не менше. Але про них досі воліють мовчати. А от щодо жертв сексуального насильства під час Балканської війни, ці дії вже кваліфікувалися як військові злочини та злочини проти людяності. Так само кваліфікувалися й жорстокі сексуальні знущання під час громадянського військового конфлікту в Руанді.

Точна кількість жертв сексуального насилля, вже вчинених окупантами під час російсько-української війни, невідома. Але факти тортур з ознаками дій сексуального характеру, про які так чи інакше повідомляють потерпілі чи свідки, ознаки, які виявляють патологоанатоми, досліджуючи причини смерті людей, численні публікації самих катів у соцмережах, низка перехоплених СБУ телефоннних розмов – все це свідчить про тисячі, десятки тисяч жертв військових злочинів, що можуть кваліфікуватися Міжнародним кримінальним судом як військові злочини Росії в Україні. Нині в Україні, зокрема в Києві, при Інституті педіатрії, акушерства і гінекології формується Центр доктора Деніса Муквеге, Нобелівського лауреата миру, для організації документування та надання всебічної допомоги жінкам-жертвам сексуального насильства. Такі офіси центру працюватимуть також у Дніпрі та Львові. Центр готуватиме також фахівців для надання допомоги жертвам сексуального насилля на місцях.

Актуальним для українських журналістів, які пишуть про жертв війни, є Кодекс Мурад. Надія Мурад — іракська правозахисниця, також Нобелівська лауреатка, уклала такий кодекс поведінки для збирачів інформації про жертв сексуального насилля під час війни.

Головні тези, зміст яких полягає у максимальному виявленні поваги до людини, створення умов, за яких вона може відкликати свою згоду надати журналістові чи журналістці ту чи іншу інформацію, надання можливості погодити підготовлений текст до публікації та багато інших корисних рекомендацій виклала Марія Дмитрієва в ході семінару.

Учасники заходу мали змогу обмінятися думками з обговорюваної проблематики.

Підписуйтесь на нас!