Лекція№2
НОВИНИ. Що є новина? Визначення та ключові ознаки новини.
Новини – це змодельована дійсність, яка викликає емоції глядачів
Жанри новин:новина, репортаж або нарис(сюжет), коментар та інтерв’ю.
Американці говорять: news is what is different (новина є щось відмінне(то что відрізняється від звичайного). Собака покусала людину – не новина, а ось людина покусала собаку – НОВИНА.
НОВИНА – це НОВЕ, Важливе(актуальне) та Цікаве! Актуальність –перший критерій відбору повідомлень.
МОВА НОВИН: Новинне повідомлення повинно бути сформульовано : стисло, чітко та без коментарів.
Зміст новин 7 питань: Хто, ЩО.,Де, Коли, Як, Чому,Звідки(Джерело).
Що таке новина, де її знайти та як упізнати?
Тобто новина являє собою якийсь актуальний факт, який становить загальний інтерес.
Таким чином, більшість на перший погляд буденних подій можуть у певному контексті стати новинами та навпаки — будь-яка новина може втратити свою цінність через регулярну повторюваність.
Якщо вагаєтеся, чи заслуговує новина на місце у стрічці чи в ефірному часі, уявіть себе типовим споживачем медіа, на яке ви працюєте. Вам цікаво почути про цю новину? Хочете дізнатися більше? Медіа знають свою цільову аудиторію — вік, інтереси, вподобання, стиль життя — й керуються цим, формуючи новинну сітку.
Одним із критеріїв для ухвалення рішення є англомовна журналістська приказка «when it bleeds, it leads», що дослівно перекладається як «де є кров — там є новина». У буквальному розумінні людські жертви — побутове вбивство, стихійне лихо, розстріл протестувальників, авіакатастрофа — безперечно, становлять новину. У переносному ж значенні приказка каже, що подія, яка зачіпає інтереси великої групи людей або певним чином становить загрозу для людей, буде новиною.
«Чим більше крові, тим цікавіше» — альтернативний варіант перекладу, який також буде справедливим для новин.
Журналіст повинен відрізняти новини від новинного «сміття», не вартого уваги. Сміття розповсюджується через численні прес-релізи від приватних компаній та державних установ. Деякі з них містять важливу інформацію або навіть новини. Проте журналіст повинен оцінювати їх критично, оскільки метою прес-релізу може бути піар установи або поширення вигідної комусь позиції. Так само журналіст повинен «фільтрувати» нішові вузькопрофільні новини, що не становлять інтересу для аудиторії конкретного медіа.
Тут ми підходимо до питання про джерела новин. Окрім прес-релізів, джерелами новин є інформаційні агентства, прес-конференції, власні кореспонденти, що працюють у полі, свідчення очевидців, соціальні мережі тощо.
І нарешті, ще одне правило, про яке має пам’ятати журналіст, — ми робимо новини, а не старини. У цьому контексті мені найбільше подобається метафора зі свіжим та несвіжим м’ясом — новини слід подавати гарячими, тому що сьогодні ніхто не читатиме про вчорашні затхлі події.
Слід також пам’ятати, що новина майже ніколи не залишається в початковому вигляді: розвивається сама подія, з’являються нові подробиці, коментарі, реакції тощо. Тому потрібно стежити за її розвитком і повідомляти про нові факти / повороти. Може бути генеральна новина, від якої походитиме багато субновинок, як-от генеральна новина про масштабну хакерську атаку на приватні й державні установи України та безліч субновин про кожну нову установу, що стала об’єктом атаки. Отже, новиною, за визначенням, яке Вольф Шнайдер та Пауль-Йозеф-Рауе наводять у «Новому посібнику з журналістики та онлайн-журналістики» [Новий посібник з журналістики та онлайн-журналістики, Шнайдер В., Рауе П. / пер. з нім. В. Климченко ; за заг. ред. В. Іванова. — Київ: Академія Української Преси, 2014] є «коректна і зрозуміла інформація про факти, які, по-перше, для читача або слухача нові, і по-друге, або важливі (часто це означає цікаві, хоча далеко не завжди), або цікаві, навіть якщо подія мене не стосується, наприклад, завірюха у Флориді».