Директор Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, заслужений журналіст України, доктор педагогічних наук Гліб Головченко та викладач вищої категорії, завідувач відділення сучасних інформаційних технологій Денис Замрій взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні питання забезпечення безпекового середовища в Україні». Організатор конференції – науково-дослідна лабораторія проблем правового та організаційного забезпечення діяльності Міністерства Державного науково-дослідного інституту МВС України.
Михайло Вербенський, доктор юридичних наук, професор, заслужений юрист України, директор Державного науково-дослідного інституту МВС України під час відкриття конференції окреслив головні елементи безпекового середовища. Серед них – соціальна стабільність, тобто мінімізація протиріч та створення умов для безконфліктного вирішення суперечностей, які виникають в державі та суспільстві. Як відмітив пан Вербенський під час свого виступу, «дуже багато тих зусиль, які зараз проводить російська федерація, вони саме спрямовані на соціальну дестабілізацію для того, щоб суспільство було розбалансованим, для того, щоб всі державні та громадські інституції не могли виконувати належним чином свої функції». Також серед елементів безпекового середовища експерт відзначив економічну стійкість, систему цивільного захисту, захист прав, свобод та законних інтересів громадян від протиправних посягань, охорона громадського здоров’я та інформаційна безпека, безпека освітнього середовища та суспільного простору, суспільна толерантність, захист дітей, постраждалих від воєнних дій. «Об’єднавши зусилля органів державної влади, громадянського суспільства, місцевого самоврядування, можна буде вибудувати безпекове середовище, щоб навіть в цих складних, надзвичайно небезпечних умовах людина в нашому суспільстві почувала себе людиною. Якщо це буде, ми обов’язково переможемо, відбудуємо і будемо просуватися у прогресі разом з усіма передовими країнами світу», – зазначив наприкінці свого виступу Михайло Вербенський.
Під час конференції учасники заходу презентували різні аспекти складових безпекового середовища України, серед яких національна система стійкості, роль МВС у формуванні у формуванні безпекового середовища, концепція безпекового середовища та програмні документі з деокупації та реінтеграції територій України, реінтеграційні заходи на деокупованих територіях України, роль Національної поліції як складової сектору безпеки та оборони України в забезпеченні громадського порядку, посилення правового захисту поліцейських та військовослужбовців, формування та розвиток безбар’єрного простору в умовах воєнного стану, взаємодія суб’єктів протидії нелегальній міграції щодо «невиїзних мігрантів, проблема формування безпечного середовища для життєдіяльності населення територіальних громад, міжнародне співробітництво у сфері боротьби з тероризмом та ін.
Окрему увагу учасники приділили питанням інформаційної безпеки та штучного інтелекту в різних аспектах забезпечення безпекового середовища України. «Нам треба готуватися, що буде посилюватись інформаційний тиск. І це буде робитися ближчим часом. Тому що ворог не полишає надії дестабілізувати суспільство таким чином, щоб зломити волю людей до супротиву», – зазначив під час свого виступу пан Вербенський.
Гліб Головченко, директор Українського інституту підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси, заслужений журналіст України, доктор педагогічних наук: «Інформаційна безпека України сьогодні є невд’ємною складовою забезпечення безпекового середовища нашої держави. Щодня ми можемо спостерігати, як росія використовує світовий інформаційний простір для просування своїх наративів та дестабілізації ситуацій в різних країнах світу. Окремої уваги заслуговує використання росіянами інформаційного простору для досягнення своєї мети в Україні, зокрема використання агітації та пропаганди, дезінформації та фейків для зниження рівня світової підтримки Україні та загострення ситуації всередині України. Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси разом з іншими державними структурами та професійними профільними організаціями провадить активну діяльність, спрямовану на захист інформаційного простору та підвищення кваліфікації працівників медіа, пресслужб, служб по зв’язкам з громадськістю та департаментів комунікацій».
Під час заходу викладач вищої категорії, завідувач відділення сучасних інформаційних технологій Денис Замрій виступив з доповіддю та презентував поради щодо інформаційної безпеки в соцмережах, зокрема як не стати заручником російських інформаційних кампаній під час війни. Під час виступу пан Замрій зазначив, що «останнім часом росія підвищує свою активність в інформаційній сфері взагалі, і в соціальних медіа в тому числі. Офіційні органи і преса заявляли про низку інформаційних операцій агресора, зокрема про «Майдан-3» та «Доппельгангер» ( або «Злий двійник»)». Зазначені операції – це тільки ті, про які стало відомо. Реальна їх кількість значно більшА. «Не маленьку складову цих атак, – зазначає Денис Замрій, – становить частина соціальних медіа. Це зумовлене тим, що саме ця складова проста, дешева, не потребує великих технічних або фінансових зусиль, при цьому дієва, популярна серед користувачів та ефективна». Зазначив експерт і про те, що в ком’юніті SMM- фахівців існує думка, що зазвичай росіяни починають агресивніше використовувати соціальні медіа тоді, коли не мають ефективних результатів на полі бою. Під час виступу Денис Замрій також окреслив приблизну стратегію, яку використовує ворог у створенні інформаційних атак з використанням соціальних медіа. На думку експерта, убезпечитися від дії інформаційних атак агресора можна – для цього потрібно для початку усвідомити загрозу, яка може йти від соціальних медіа, ретельно перевіряти джерела інформації, не поширювати фейки, звертати увагу на деталі, шукати альтернативні точки зору, бути обережним з емоційним контентом, уникати клібейту і розвивати критичне мислення. «Інформаційна безпека в соцмережах стає все більш актуальною в умовах війни, особливо в контексті російських інформаційних кампаній. Щоб не стати заручником пропаганди, важливо застосовувати перевірені методи захисту, такі як перевірка джерел, критичне мислення та співпраця з експертами. Постійна освіта та вдосконалення навичок гарантує нашу здатність впевнено розрізняти правду від брехні в цифровому просторі», – зазначив на завершення своєї доповіді Денис Замрій.