У ніч з 27 на 28 червня Верховна Рада України зосередилася на розгляді й ухваленні проекту Конституції України. На трибуні парламенту – один з членів Конституційної комісії, народний депутат України Михайло Сирота, у президії – тодішній Голова Верховної Ради України Олександр Мороз. І сповнені суперечностей народні обранці в сесійній залі. Близько п’ятої години ранку 28 червня нова Конституція нашої держави стала реальністю.
Однією з найскладніших для компромісу була стаття 10. «Державною мовою в Україні є українська мова.
Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської , інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом».
Драматичний перебіг дебатів щодо цієї і решти статей, голосування за кожну з них ось вже 22 роки як є найголовнішим історичним документом новітньої історії України. На згадку – «фамільне» фото народних депутатів України, котрі стали, без перебільшення, героями «конституційної ночі», підкидання Михайла Сироти як «батька» Конституції під овації радісних колег, і… практично відсутність преси: ранок тільки-но починався.
«Ми пишемо Конституцію на віки», — казав керівник робочої групи Конституційної комісії , перший Голова Конституційного Суду України Леонід Юзьков. Проте Основний Закон вже зазнавав змін 2004 року, коли з президентсько-парламентської Україна набула парламентсько-президентської форми правління, і актуальність деяких інших трансформацій не викликає сумнівів. Як і те, що чинної Конституції слід дотримуватися.
Зі святом, друзі!