Лекція №4 Як написати новинне повідомлення (відеозамітку)?
Будь-яка новина будується за чіткою і стандартною схемою: заголовок, підводка, або лід (від англ. lead — вступ), відповідь на п’ять запитань W та одне H (who, what, when, where, why, and how — хто, що, де, коли, чому і як зробив?), цитата, яка підкріплює заголовок або лід. На відміну від розширеної новини, новина звичайна може не містити відповіді на питання «чому?».
Журналіст повинен продумати заголовок, що є концентрованим змістом того, що сталося — у буквально 5–7 словах. Знаючи заголовок, вам простіше написати лід та обрати цитату. Схема, коли новинар спочатку пише текст, а потім заголовок, працює гірше. Можна потонути у великій кількості інформації й не виділити головного — власне новини. Слід також уникати ситуацій «дві новини в одній». Серед основних правил написання новин — лаконічність і прості речення, прямий порядок слів (підмет, потім присудок), активні дієслова, чітка структура, сукупність фактів, відсутність емоційного забарвлення та особистого ставлення.
ПРАВИЛО ПЕРЕВЕРНУТОЇ ПІРАМІДИ:
Пам’ятайте про правило «перевернутої піраміди»: саме такої структури має бути новина — ви розповідаєте про найважливіше (фундамент піраміди) й потім переходите до деталей (вістря піраміди). Вважається, що цей принцип з’явився одночасно чи невдовзі після винаходу телеграфу у ХІХ столітті: журналісти повинні були передавати першою найважливішу інформацію та одразу переходити до суті новини, це зменшувало вартість телеграфування.
Правила НАПИСАННЯ НОВИН:
Правила написання новин є однаковими, проте не слід забувати про особливості конкретного виду медіа. Новина на радіо не може бути використана дослівно як закадровий текст у телевізійній новині, а закадровий текст телевізійної новини не працюватиме для друкованих видань. Це, в першу чергу, пояснюється тим, що для сприйняття різних медіа ми використовуємо різні органи чуття. Тому радійний журналіст повинен за рахунок голосу, інтершумів (тобто супутніх звуків, як наприклад, виклики протестувальників на марші), описового стилю створити у слухача ефект присутності, щоб він «побачив», що відбувається, маючи лише аудіо.
З телевізійними новинами цього досягти простіше за рахунок візуальності. Журналістові немає потреби пояснювати чи описувати те, що глядач і так бачить на екрані. Типовою помилкою є, наприклад, коли журналіст під час прямого включення каже: «Я зараз перебуваю під стінами Верховної Ради, позаду мене ви можете бачити натовп незадоволених протестувальників». По-перше, імовірно, те саме ведучий сказав у студії, представляючи кореспондента. По-друге, глядач отримав цю інформацію з відео.
Всі без винятку медіа стикаються з однією проблемою – як втримати увагу аудиторії? Як змусити людину дочитати або дослухати новину до кінця? Звідси – сенсаційні заголовки, художні звороти, що є більш характерними для детективів, трилерів, але не новин, перебільшення, тощо. Все це є маніпуляціями заради привернення уваги.
Ми живемо в епоху так званого «клікабельного суспільства», коли користувачі не затримуються на одній сторінці на більш ніж кілька секунд. І якщо говорити про онлайн новини, то вони повинні бути або дуже концентрованими, щоб за ці кілька секунд людина отримала найважливішу інформацію, або дуже якісними і цікавими, аби лишитись на сторінці на довше. Дедалі частіше трапляються сенсаційні заголовки, що апелюють до емоцій споживача медіа і спонукають його відкрити посилання. Насправді ж за посиланням криється буденна новина, зміст якої не відображає заголовок. Аби отримати більше кліків журналісти мають два шляхи – маніпулювати за рахунок мови сенсацій або ж підвищувати професійні стандарти і якість новин.