Це професійне свято – День працівників радіо ,телебачення та зв’язку—відзначається в Україні вже 24 роки поспіль.
Його запроваджено Указом Президента Леоніда Кучми 1994 року. А святкують цього дня не тільки, так би мовити, винуватці торжества, яких, до речі, десятки тисяч, а й ті, для кого вони, власне, працюють.
Адже радіо голоси, які стали майже рідними, чуємо з динаміків що за кермом , що на кухні; до телевізійних зірок звикли настільки, що здається, наче вони ось-ось зійдуть з-за екрана і сядуть з нами за столом снідати-обідати-вечеряти…
А невтомні «марафонці» з сумкою через плече? Завдяки їм у поштових скриньках з’являються адресовані нам газети, листи, візовки, рекламки, або доставлена прямісінько додому така очікувана пенсія…
Та цілодобово і навіть пожиттєво заангажовані ми мобільними провайдерами! Без них ми загалом не уявляємо свого повсякдення.
За міцні та надійні зв’язки, пані і панове! За тісні комунікації!
Зі святом, друзі!